П'ятниця, 28 січня 2022

Навчання

Що, та як - приходять одночасно

 Лист № 78, з Опольського університету

             У постійній рубриці на Інтернет-Портал «Пабліш Україна» студенти, які виїхали вчитися за кордон, розповідають про різницю в підході до навчання і діляться враженнями від зміни обстановки. Микита Расновський вирішив вирушити на навчання в невелике студентське містечко в Польщі, де вивчає міжнародні відносини і планує влаштуватися в Європі.

 Микита Расновський, 21 рік

  - Де, чого ти вчишся, як давно? Як так сталося, що саме тут?

  - Я навчаюся в Опольському Університететі, Інститут політології, факультет міжнародних відносин. Вчуся тільки другий семестр, оскільки приїхав восени 2011 року. Чому туди? Одна з причин - не хотілося вчитися у великих містах. Після майже 20 років життя в Києві я захотів подивитися, як це - вчитися в студентському містечку з населенням 125 тисяч осіб. З явних плюсів - година поїздом до Вроцлава. Це місто мені подобається набагато більше Варшави і Кракова. До Вроцлава можна виїжджати на вихідні або навіть щодня. Адже бувало, що в Києві на проїзд витрачалося куди більше години, а то й двох-трьох. Ополе розташований між тим же Вроцлавом і Катовіце, звідки зручно літати додому, або вглиб Європи.                         

 - Як виглядав процес вступу? Чи була можливість отримати грант?

                          - Спочатку приготував необхідні документи - перелік можна легко знайти на сайті, або написати лист, на який дадуть відповідь досить оперативно. Принаймні, швидше, ніж де-небудь в Україні. Після збору документів я службою DHL вислав їх до навчального закладу. Звичайно, можна було зробити це нашою доблесною українською поштою, однак я віддав перевагу впевненості економії грошей. Відбір абітурієнтів проходить досить просто - влаштовувався конкурс атестатів. Якщо у нас - дванадцятибальна система, то в Польщі - відсотки. У листі мені сказали, щоб я перевів оцінки за п'ятибальною шкалою. А далі вони самі там рахували. Як нам пояснювали, головний зріз студентів відбувається на першій сесії. У мене, наприклад, з 80-90 осіб, з різних причин, залишилося трохи більше 60 осіб.


              Про гранти, чесно кажучи, я не дізнавався, тому що мені це було ні до чого. Я є щасливим володарем польського коріння, а це означає, що і Карти поляка. Ця пластикова картка дає мені можливість навчатися безкоштовно і отримувати соціальну стипендію, вона не пов'язана з оцінками. Якщо коротко, у мене майже всі ті права, які має громадянин Польщі, тільки я ним не є.

  - Ти навчався у виші в Києві? Які спогади?

  - Донедавна навчався в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. Чув принади студентського життя на факультеті інформаційних систем і технологій. Спогади? Низький рівень викладачів, високий рівень хабарництва, що, на жаль, є однією з властивостей української освіти. До слова, кажуть, що в Польщі подібне можливе тільки в комерційних установах, або в державних, але вже на найвищому рівні - ніхто не хоче втрачати своє становище в суспільстві. Та й зарплати тут такі, що якісь жалюгідні сотні-два хабарі виглядають сміховинними і безглуздими. Розповідали, що навіть після захисту диплома люди з комісії не приймали цукерки і квіти.                    

                   Навчався до недавнього часу, тому що мене вигнали в Києві - останній четвертий рік мене не було в університеті. До того ж, я подавав до Польщі оригінали документів, нічого не залишивши натомість у себе в КНЕУ. Чи шкодую я про витрачений час? Я б не сказав, що я витратив його даремно - я отримав масу життєвого досвіду і вражень.

                               Я поїхав до Польщі вчитися з нуля - на перший курс бакалаврату. У мене не було ніякого плану, просто ще на третьому курсі прийшло усвідомлення, що моє життя перетворилося на засмічений водопровід, де застоялася вода. Але життя - це рух, а бездіяльність - це бактерії, які оселилися всередині мене якоюсь меланхолією. Адже справа ще в тому, що я хотів працювати, у мене був досвід роботи в спортивних відділах двох газет, невеликий, але був. Я хотів піти в рекламне агентство, де працював мій брат, був там кілька разів. HR я сподобався, сказала, що мені подзвонять. Але, як це часто буває, дзвінка необхідно чекати тривалий час. Зрештою, я написав їм невеликий лист про те, що не варто витрачати і мій і їх час. Після цього всерйоз задумався над питанням зміни прописки.

                            Я не хотів чекати магістратури. Боявся, що не дочекаюся і помру від нудьги. До того ж, почавши вчитися в Польщі з самого початку, я застрахував своє майбутнє на п'ять років вперед, до кінця навчання. А за ці п'ять років, впевнений, зможу закріпитися тут і влаштуватися вже міцно. Адже два роки магістратури ніби натякають на пошуки можливостей залишитися мало не з самого початку - а це важко, та й неможливо, в цілому-то. Приїхати в нову країну і замість навчання відразу думати про якісь інші речі - трохи безглуздо.

- Де ти зараз живеш?


        - Я оселився в гуртожитку, в тримісній кімнаті. У модулі ще є двомісна кімната, загальна кухня, душова, туалет. Відмінні умови для життя, навчання та інших не менш важливих речей. Під гуртожитком - стоянка для машин і цілодобова заправка.

      Буквально в декількох секундах ходьби від гуртожитку знаходиться корпус Інституту політології, а також будівлі хімічного, педагогічного та юридичного факультетів. Між ними розташовані футбольне і баскетбольне поля, які були побудовані для Євро-2012.

   - Якою мовою проходить навчання? Чи були у тебе з цим проблеми?

                       - Оскільки я вчуся на рівних умовах з поляками, то, природно, все навчання проходить польською мовою. Але є предмети виключно англійською мовою. Проблем серйозних не було, адже я вчив польську ще до вступу. Єдине, доводиться часто читати великі обсяги тексту польською мовою. До речі, щодня спілкуючись польською, я зіткнувся з іншою проблемою - важко часом переключатися на англійську, і потроху це ж відбувається і з українською мовою. Коли був востаннє у Львові і починав говорити українською, то автоматично вмикався польський.

- Які бонуси дає статус студента?

    - Найпростіше - знижки на проїзд у громадському транспорті, поїздах або автобусах. Щодо решти поки важко судити, тому що я всього лише перший рік тут. Далі буде видно.

                          Ще тут дуже зручна ситуація з бібліотеками. Всього є 11 бібліотек - головна і десять спеціалізованих, для кожного факультету окремо. У бібліотеках не менше 20 000 книг - приміщення можуть досягати декількох поверхів. У кожної є комп'ютери з доступом в інтернет і ксерокс. Найкрутіше, що записавшись в бібліотеку і отримавши пластикову карту, ти можеш замовляти потрібні тобі книги з будь-яких бібліотек міста, сидячи у себе в загально. До того ж, якщо в бібліотеці раптом не виявиться потрібного видання, то можна замовити з будь-якої точки світу. І останнє - все оцифровано, можна читати книги онлайн, а не приходити в лекторіум.

 - Над чим ти зараз працюєш?


         Намагаюся прогресувати в польській, вливаюся в процес навчання та студентського життя. Беруся за кожну можливість розвивати себе - спорт або студентські заходи. Наприклад, хочу на наступний рік взяти собі ще одну спеціальність - мову бізнесу. Нещодавно був прийнятий закон, за яким наступний рік - це останній рік, коли другий напрямок можна взяти безкоштовно.

 - Який у тебе найкрутіший професор?

      - Мені подобаються два молодих викладачі з «Теорії політики» і «Теорії міжнародних відносин». Тому що вони будують навчальний процес таким чином, щоб вчилося легко, а незрозумілі речі витлумачувалися простою мовою. І головне - щоб атмосфера була спокійною і невимушеною.

 - Як виглядає процес навчання? Опиши свій звичайний навчальний день.

          - Наприклад, п'ятниця. Написали коротеньку самостійну: тест на десять питань. Перевірили, отримали бали. Потім викладач запитує, що діється у світі. Розповідаються новини в Польщі і в світі. Висловлюється думка, ведеться обговорення проблематики питання. Коли закінчуються актуальні новини, повертаємося до навчального матеріалу. Задається питання - ведеться обговорення. Можуть показати фільм. Або влаштувати гру. Закінчується пара - активні студенти пишуть свої прізвища на листочку і віддають його викладачеві. Всі задоволені.

     Час після занять буває різним: ми можемо йти в тренажерний зал, можемо піти зробити ксерокси матеріалу і йти додому читати. Можемо піти пообідати, а можемо переодягнутися і відправитися грати у футбол.

 - Яке найголовніше знання чи вміння, яке ти отримав у процесі навчання?

                 - Важко виділити щось одне. Після приїзду до Польщі багато різних думок побували в голові. Зараз же, через час, коли багато що стало звичним, важко знайти щось особливе. Наприклад, після філософії купив собі книжечку Артура Шопенгаеура. Дуже мені сподобався, знайшов його думки актуальними для себе. Багато говоримо про історію, але я не можу назвати це новим, тому що я вже багато чого знав до занять. Це у нас йдуть в університет в 17-18 років. У Польщі ж цьому щиро дивуються - у них багато хто йде на перший курс у 19-20 років.


 - Дорого жити і вчитися?

         - Дешевше, ніж в інших країнах Європи. Я отримую стипендію і за навчання не плачу. Плюс польської освіти саме в ціні - вона дешевша, ніж навчання в центральній частині Євросоюзу.

- Плануєш повернутися?

              У планах залишитися тут на весь період навчання, може, трохи довше. Отримати досвід роботи, в перспективі - отримати громадянство. Все-таки паспорт Євросоюзу - досить корисна річ. Повертатися додому - тільки у вигляді рекламної паузи. А на даний момент хочеться з околиці єврозони перебратися далі, подивитися світ. А якщо чесно - не люблю планувати. Подивимося, як все буде.

- Де будеш працювати, коли випустишся?

 - Консульство? Посольство? Уряд? Не знаю. Важко сказати. Життя покаже.

Найпопулярніше на сайті