Понеділок, 27 вересня 2021

Актуальне

Відсутність новин - теж хороша новина

НАТО перейнялася обороною Польщі та країн Балтії

21-22 лютого в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбувся черговий саміт держав-членів альянсу на рівні міністрів оборони. Основними питаннями, порушеними в ході зустрічі, були вироблення подальшої стратегії Північноатлантичного блоку в Афганістані (до 2014 року НАТО планує вивести більшу частину своїх бойових підрозділів з цієї країни), а також розглянуті плани з нарощування масштабів спільних заходів бойової підготовки та багатонаціонального співробітництва. Додатково порушувалася проблема фінансування альянсу і виділення коштів з національних бюджетів на оборонні потреби.


В ході саміту міністри оборони 28 країн-членів НАТО обговорили питання "Ініціативи про пов 'язані сили" (ІСС), прийнятої на зустрічі в Чикаго в травні 2012 р. Мета ініціативи - зберегти і закріпити навички оперативної сумісності, набуті національними збройними силами країн протягом десяти років в ході проведення міжнародних операцій. Особливу увагу було приділено обговоренню цілей і завдань органів військового управління альянсу з інтенсифікації програм бойової підготовки і в проведенні маневрів ОЗС НАТО. Зокрема, обговорювався хід підготовки до майбутнього оперативного навчання "Steadfast Jazz 2013", яке пройде в листопаді поточного року на території Польщі, Литви та Латвії і стане практичним відпрацюванням прийнятого альянсом в 2010 році плану оборони для цих держав "Eagle Guardian". Крім того, окрему увагу було приділено Силам швидкого реагування.

Слід згадати, що учасники зустрічі обговорили шляхи вдосконалення бойового потенціалу ОЗС НАТО, зокрема, за допомогою розвитку багатонаціонального співробітництва. Тут погляди північноатлантичного керівництва були звернені, насамперед, у бік України, якій не двозначно запропонували збільшити свої миротворчі контингенти в Афганістані та Ліберії. Вмовляючи українських політиків, генеральний секретар альянсу Андерс Фог Расмуссен знову назвав Україну важливим партнером, який робить цінний внесок у проведення військових операцій НАТО. Вибір західних політиків не дивний, адже саме Київ часто висловлює готовність відправити свої військові контингенти в зони конфліктів, де вирішуються завдання силами Північноатлантичного блоку, ризикуючи життями своїх громадян. Зокрема, в Афганістані в даний час перебувають 22 українських військовослужбовців: військові радники, сапери, медики і тиловики. У своєму виступі генсек прозоро натякнув, що в разі згоди України на виділення додаткових сил і засобів в інтересах миротворчих місій НАТО, можливо, Захід закриє очі на порушення прав людини в країні. Хоча не забув згадати, що подальше проведення політичного діалогу можливе тільки при дотриманні українською стороною принципів демократії та верховенства закону.

Слід нагадати, що Україна бере активну участь і в інших військово-політичних ініціативах. Ще минулого року було досягнуто домовленості про створення польсько-литовсько-української бригади LITPOLUKRBRIG. На нинішньому саміті міністри оборони Польщі Томаш Симоняк і України Павло Лебедєв обговорили робочі питання, пов 'язані з підписанням у другому кварталі 2013 року відповідної міжнародної угоди. За заявами політиків, дана бригада буде призначена для вирішення миротворчих завдань під егідою ООН, ЄС і НАТО. До кінця року планується завершити її формування, а чисельність військового контингенту складе 4500 осіб. У минулому році вже був сформований штаб і батальйон управління зазначеного з 'єднання на базі 3-ї механізованої бригади СВ Польщі в Любліні.

Участь Києва у створенні багатонаціональної бригади вкотре підтверджує слова генерального секретаря ОДКБ Миколи Бордюжі, який заявив на початку року про те, що в процесі будівництва своїх збройних сил Україна спирається, насамперед, на розвиток військового співробітництва з Північноатлантичним альянсом. Крім того, зараз українське військово-політичне керівництво, згідно з новою військовою доктриною і стратегією національної безпеки, планує перейти до комплектування армії на контрактній основі і приведення структури органів військового управління до стандартів НАТО.


Необхідно згадати, що більша частина населення України не підтримує західний напрямок військово-політичного курсу країни. Згідно з останніми соцопитуваннями, тільки 19% українців згодні з ідеєю вступу країни в НАТО. Ця цифра значно скромніша, ніж була 2010 року - 24-26%.

В ході саміту була також піднята проблема фінансування діяльності альянсу, яка є постійним приводом для закидів США в бік європейських союзників. За заявами американської сторони, фінансування спільних програм блоку на кошти США досягло історичного максимуму в 70%, в той час як європейський внесок до загального бюджету з року в рік постійно скорочується, при цьому урізаються витрати на власні збройні сили. Ці заяви підтримав А.Ф.Расмуссен, заявивши про неприпустимість подібної диспропорції у фінансуванні НАТО. В даний час, крім США тільки дві держави (Великобританія і Греція) з усіх країн-учасниць виконують вимогу щодо витрачання 2% від ВВП на оборонні потреби. Одним з лідерів серед "злісних порушників" є Іспанія, військовий бюджет якої становить всього 0,5% від ВВП. Причому під час обговорення була проігнорована ситуація в країнах, які знаходяться в глибокій економічній кризі.

За оцінками західних аналітиків, саміт у Брюсселі пройшов досить успішно, але в черговий раз виявив наростаючі розбіжності між США та іншими учасниками блоку. Основною причиною протиріч є демонстрація Сполученими Штатами головування своїх національних інтересів, не звертаючи уваги на те, що вони йдуть у розріз з інтересами європейських союзників.

Найпопулярніше на сайті