Неділя, 13 червня 2021

Актуальне

Відсутність новин - теж хороша новина

Хай живе 65-та річниця Всесвітньої Декларації прав людини - найбільшої фількіної грамоти сучасної історії.

ХАЙ ЖИВЕ 65-ТА РІЧНИЦЯ ЗАГАЛЬНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ - НАЙГУЧНІШОЇ І ВІДОМОЇ фількіної грамоти за всю історію цивілізації.


А що ми збираємося відзначати? 65-ту річницю документа, в якому гарантується дотримання всієї повноти прав людини?

А ця паперова кого-небудь коли-небудь захистила?

Чудовою демонстрацією дії цього документа прямо сьогодні можна наочно спостерігати в:

- Сирії при вбивстві дітей, при руйнуванні християнських реліквій, церков, проповідників...;


- В Україні з бандитською викханалією в центрі Києва;

- У Єгипті;

- в Афганістані та Іраку, Газі...

Там хто-небудь пробував прикривати жертви цією декларацією?

Навпаки, дипломати і лідери деяких країн закликають сьогодні в Києві і далі порушувати статті цієї декларації!

Ну так може бути раніше наявність цього епохального документа врятувала кого-небудь?

- діточок Косова від людожера і ізувера Тачі, який вирізав і продавав їх органи?


- а може діточок В 'єтнаму від напалму?

- діточок Комбоджі, Лаосо?

Ми всі сьогодні стали свідками смерті ООН та її інститутів. Вона розсипається як кришталевий замок під ударами молотка від зіткнення і протиріччя інтересів домінуючих сил у світі з правилами і положеннями статутних документів 1948 року з установками квазі-міжнародного права. Також, як розсипалася вщент в 1939 і Ліга Націй...

Її задумували і приймали одні, але користуються нею зовсім інші. І користуються так, що світ тремтить від напруги, спостерігаючи, як по планеті котиться жах третьої світової війни.

Використовуючи цю декларацію було створено чимало так званих правозахисних організацій. Десятки: національні та наднаціональні, регіональні, державні та міжнародні, гельсінські групи, центри Корнегі, Amnesty International, різні комісії. Весь світ обплутаний ними, але жодна людська душа не врятована!

По-перше, вони не можуть нікого захистити за визначенням, бо в цьому світі сила закону завжди підпорядкована праву сили.

По-друге, вони з першого дня стають інструментом зовсім інший, протилежної спрямованості: ними, як наркотиком, накачують держави псевдо-демократичною отрутою, одурманюють молодь і люмпенів усіх сортів закликами до повалення влади, до ідеологічного і навіть силового протистояння з "диктатурою" порядку, нав 'язуючи цінності, за які Господь спалив Садом і Гоморру.

Вони фактично стали інструментом організації внутрішніх заворушень, кольорових революцій, системи посадки у владу маріонеткових урядів, спроб, і часто успішних, звільнити від відповідальності державних злочинців.


Ось тут-то вони в повному обсязі беруть на озброєння Декларацію того, що ніде, ніколи і ніким не дотримується.

Ось вона, зворотний бік боротьби за права людини.

А найменше в усьому цьому міжнародному лохотроні те, і це відчувають всі люди з тонкою нервовою організацією, що за демагогією захисту ховається простий принцип:

Ми називаємо ім 'я чергового сатрапа-душителя свободи і демократії і вимагаємо цієї демократії доя себе і диктатури для нього.

Хай живе 65-та річниця величезного фігового листа, що прикриває срам міжнародного права!

 Олександр Орловський